За тою вічною горою

За  тою  вічною  горою
Розлуки,  відстані,    мости.
Шляхи,  розділені  війною,
Не  всім  судилося  пройти.

Упав  солдат  на  полі  бою,  
Заплачуть  діти  і  вдова.
Земля,  обпалена  війною,
Чи  ж  виросте  на  ній  трава?

І  мати  вірити  не  буде,  
Що  син  загинув  на  війні.  
Розкидані  по  світі  люди,
Хто  вдома,  хто  на  чужині.

І  кожен  непосильну  ношу,  
У    днях  своїх  кудись  несе.
У  Бога  щирим  серцем  просить  -
Мир  на  землі  понад  усе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055718
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2026
автор: majra