|
Коли ти ідеш до пекла, відвага тебе покидає.
І демон, мов крук, літає, наказує - зупинись...
Коли ж ти у центрі пекла, тебе вже ніщо не лякає,
Тобою керує помста, тебе піднімає злість.
І ти, наче робот на старті, натискуєш на гашетку.
І ангел, який на варті, набої тобі подає.
Ти знаєш, що вийдеш звідти! Занадто рано для смерті.
Та маєш план - перемога! Це все, що у тебе є.
Ховайтеся в землю, гади, пощади для вас не буде.
І вам пощастить у смерті, якщо вас прийме земля.
У вас не людська подоба, для нас ви давно не люди.
Тому, в нас одне бажання, і гасло - убий моск@ля!
Занадто далеко залізли, збудили ви силу грізну,
Приречені на загибель ординці у цій боротьбі.
Гартується сталь боями, тепер нашу міць залізну,
І пекло, яке створили, відчуєте на собі.
ID:
1055721
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 20.01.2026 22:23:49
© дата внесення змiн: 20.01.2026 22:23:49
автор: majra
Вкажіть причину вашої скарги
|
