Осіннє
Сріблястим німбом світиться волосся,
Блаженний час у кожному житті.
Пливе у вирій неповторна осінь,
А на човнах вітрила золоті.
Із краю в край такі палкі пейзажі,
Ці кольори дивують кожну мить.
І серце повне втіхою від вражень,
Які завжди так хочеться спинить.
Ще туга не розвіяна над світом,
Ще стільки в барвах, золота й життя.
Осіннє сонце так натхненно світить,
Мов дивний сон, солодке забуття.
Стриптиз танцюють з листопадом вишні,
Їх вітер роздягти не поспіша.
Дарує небо ці хвилини тиші,
Щоб відпочила втомлена душа.
