Боже, вигляни нарешті!
Засуди, допоможи!
Подивись на Землю!
Де ж ти?
Ми зі смертю на межі.
На долонях обгорілих
Сина жіночка тримає,
А в очах, мов камінь сірих,
Сльози й жах. Вона благає,
На колінах просить тебе,
Це ж було її життя,
Піднімаючи до неба
Свого мертвого дитя.
Поверни! Заради всьго
Хай живе! Бери що хочеш!
До грудей притисне його
І цілує, і шепоче.
Не сміятись сину знову.
Світ очей дитячих згас.
Заспіває колискову
Матінка останній раз.
~
Пісню на цей вірш можна послухати
на моєму каналі Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=vqH9J5piZb0https://www.youtube.com/@_Korshun/videos
