Мені знову вже час ,
Там де тонко і дзвінко, і пусто,
Де до півдня потрібно
Нову домовину стелить -
Не розчути вже тут
Солов’я поміж кліток Прокруста -
Все давно і надовго,
Горить, і димить,і щемить.
Плаче вітер вологий,
Торкаючись масок вертепу,
Виступає на вилицях сіль,
Мов зерно лободи
Прижиттєвого горя,
Неначе не змитого лепу,
На старому обличчі
Безглуздої злої війни…
Прилітай у ночі чорний ворон
З кривавого поля
Й не мовчи, бо затишшя моє -
То диявольська річ,
Щоб мені не заснути
Від неоковирної долі
Прилітай! Не мовчи!-
У мою рясно зоряну ніч…
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=c7IvX4-eovs
