Всупереч відстані (діалог сонетів у співавторстві з Любов'ю Інішевою)
***
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?
Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,
Наносячи якісь нові мазки...
А жовтень, виявляється, пророчив
Мені зустріти неповторні очі,
Без зайвих слів, штампованих тирад.
Освітлює сонет осінню тишу.
Яку тепер історію напише
Непередбачуваний листопад?
(С)Артур Курдіновський
***
Освітлює сонет далеку відстань,
Для двох теплішим стане листопад.
Складаємо рядків магічну пристань,
Минаючи порожній маскарад.
З тобою може стати променистим
Беземоційний білий снігопад.
Все навкруги новим наповню змістом,
Вкладаючи тепла крихкий каскад.
На горизонті скалить зуби холод,
Вривається в оселю груднем кволо
Й думки морозить кригою питань...
Розвіє сумнів слова спільний подих,
Зігріє нас міцних обіймів дотик...
Розчинимось у пристрасті зізнань.
(С)Любов Інішева
