Ті, до кого хочеться вертатись,
Глибоко у серці поселились.
Ті, до кого хочеться дзвонити,
Хоч розмову тільки закінчили.
Ті, про кого хочеться писати,
Та, на жаль, немає їх на цьому світі,
Ті, з ким хочеться постійно розмовляти
І без кого неможливо жити.
Ті, хто у душі непосидючі діти,
Посмішкою можуть світ зігріти.
Ті, кого чекали майже вічно,
І вони прийшли, наповнили все змістом.
Ті, які опорою зовуться,
Вони поряд є, коли приходить скрута.
Любі мої, хай оточують вас щирі люди
Ті, що чують серцем, і взаємно люблять.