Ця героїчна мама просить Бога,
Його благає в щирих молитвАх,
"Ти поверни додому сина мого,
Один до Тебе в небо топче шлях"
Благаю, Боже, хоч одного сина,
Залиш для мене тут на цій землі,
Бо я сама в цім світі сиротина.
Вже Янгол є із кров'ю на крилі.
Не для війни ростила я солдатів,
Хотіла внуків - радість для душі,
Пішли сини цю землю захищати,
Коли прийшли ординці всі чужі.
Втирає сльози матінка-голубка,
Що з горя стала сива як зима,
Нема дзвінків і голосів не чути,
Синочку, ти живий чи вже нема?
Вже котрий день чекає сина мати,
Їй кожен звук ввижається дзвінком,
Ой, сину, сину, рідний мій солдате!
Лиш темна ніч все чує за вікном...
Молиться тихо, в мерехтінні свічки,
Гарячі сльози падають в пітьму,
Є в матерів усіх єдина звичка,
Благати миру, проклинаючи, війну.
Галина Грицина.
