Так – від красунь, - в очах «палає», -
Зір відірвати – сил нема,
Свій розум – голова шукає,
Кудись поділися – слова…
І серце, на красу, - стукоче, -
Очей з якої, - не звести,
Та – в неї, розшукати хоче:
Душі тепла і доброти.
Хоч – задивляються очами
На всю жіночу красоту,
Та – пари оберуть серцями:
Кохання, вірність, теплоту.
Де – зір не може зазирнути,
Там - серцем правду віднайти,
Його – не вийде обманути,
Коли воно – йде до мети.
Буває: розум з серцем – не в ладу,
Хтось, через серце, – голову втрачає, -
Воно, як у годину молоду, -
Весь вік – людей коханням зігріває.
