Почування неймовірні
Серцю будуть завжди вірні,
Раз у нього увійшовши,
В нім притулок свій знайшовши,
Не покинуть вже повіки,
В ньому житимуть вовіки,
Доки серце буде битись.
Світлі почування литись
Будуть річкою у ньому,
Не дозволивши нікому
І нічому зупинити
Їх. Із ними серце жити
Буде з рання до смеркання,
Від смеркання до світання,
Кожну мить, яка минає,
Що повернення не має.
Світлі почування в серці,
Наче рибоньки в озерці,
Плавають. У нім їм добре.
Серце чуйне, та хоробре
Розцвітає, наче квіти,
І радіє, мовби діти,
Кожній неповторній миті
Чарівній. Ті, що прожиті,
Серденько не покидає.
Їх всіх пам’ять зберігає,
Пам’ять серця, щоб лихого
З ним не сталося нічого,
А лиш почування світлі
Квітли, мов квітки розквітлі.
Євген Ковальчук, 06. 12. 2021
