Розливалася щастям батьківська любов в її серце -
Непідробна та справжня. Таким вже бо був її «Па».
Задушевно мовчали то роком, то сонячним скерцо,
Заміцніли в родинних вузлах наддуховного меццо...
І не вірить вона, що обірвана рідна струна...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Андрія Оманчуківскього (№27), з п'ятого тому «Вінниччина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
22.05.2024 Португалія
