Я вже не та, що була колись,
Не та краса, не та постава.
Не знаю, де ті роки взялись,-
Не тішить одежа яскрава.
Не люблю ставати наперед,
І хвалитись, що я найкраща.
Краще зроблю крок назад, на метр, -
Щоб зі мною йшла, лиш удача.
А я вже не плачу, як колись
Бо сліз я виплакала море.
Дивлюсь на життя, я сміючись -
Вмію пережить всяке горе.
Життя гірчить, як чорна кава
І цукор не солодить душу.
В кого душа гарна, цікава,
Смакуєш, як медову грушу.
Я вже не та, що була колись,
За себе постояти вмію.
Щоб знов до вогню не обпектись,
Оминаю повз я стихію .
Пише свої закони життя
Вітер пелюстки з руж зриває.
Відкриваю свої почуття
Тим, хто як рідну мене приймає .
Я вже йду не вгору, а униз...
Скільки, ще проживу не знаю.
Кожен день приймаю ,як сюрприз -
Дарунок божий в земнім раю.
2'''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''
Дивиться у вікно місяць молодий,
І колише мої безсонні сни.
Наче казкар малює час золотий,
І сіє ясні зорі до верби.
Усміхнись, як колись мені усміхнись,
Крізь заметілі я у сни прийду.
У сивім тумані сонечком явись,
Пташечкою у вишневім саду.
Я залишу на спогад - блаженну мить,
Зорепад літніх тихих вечорів.
Рожевих світанків -небесну блакить,
Засолодить твою душу мій спів.
А хай розкаже тобі весняний дощ!
Як згорав, як місяць у почутті.
Я вітром блукав алеєю між площ,
Згорали мої роки золоті.
Без твоєї любові місяцем став,
Щоб милуватись у снах тобою.
І уста солодкі ,.як мід цілував
Гладив твоє волосся рукою
ID:
1057022
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 09.02.2026 18:05:37
© дата внесення змiн: 16.02.2026 19:31:30
автор: Чайківчанка
Вкажіть причину вашої скарги
|
"В кого душа гарна, цікава,
