Я не така, яка була колись,
Коли на тебе ледь що не молилась.
Давно дороги наші розійшлись,
І та весна тобі лише приснилась.
І квітень той, що чари розсипав,
І ті сади, що буйно розцвітали.
Ті маргаритки білі серед трав,
І солов'ї, що у душі співали.
То все було? чи може й не було?
У спогадах і солодко і терпко.
Якісь казкові миті зберегло,
Моє маленьке і велике серце.
Я не така, яку ти малював,
Шукав чогось, та з щастям розминувся.
Між нами скло - ти так і не сказав,
Чому ти зараз знову повернувся?
