Нявчав від ранку кіт Барон,
Він потім вибіг на балкон.
Знов до хати завітав,
Здобич на снігу чекав.
Пахне мишками в коморі,
Запах вже по всьому домі.
Спокій втратив геть рудий,
Має нюх, ще не глухий.
Це постійне шурудіння,
Сірого хвоста тремтіння
Зводить з розуму кота,
Вабить миші товщина.
Тільки от впіймать не в змозі,
Здобич ловить на морозі.
Кіт нявчить тепер з вікна:
"Куди ділась дичина?"