Вона була народжена в селі,
В сім’ї, що рвала крила її літу,
Де цінували працю на землі,
А не оту – із пензликом між цвіту.
До ями не загнала поклик свій!
Картин багато за життя створила.
Сюжети виростали в голові,
В них вища неповторність говорила.
В папір освіта їй не вклала міт -
Батьки при собі дівчину тримали.
Та малювала так вона, що світ
Їй заздрив - твори душу її мали.
Здійснила до самоосвіти тур.
Набула з часом праця її слави.
В музеї є полотна Білокур.
Про неї фільми створені, вистави.
Є пам’ятна монета в честь її
І вулиці з її ім’ям. Це - втішно!
За визнання багато їй боїв
Пройти прийшлось. Пройшла. Й небезуспішно.
Чудова присвята. 
