Червона ружа, листячко зелене,
Чарівний вечір в пахощах пливе.
Щось неймовірне, вічне і таємне,
Мене в той сад заквітчаний зове.
А місяць з неба зазирає в душу,
Мов подих ночі дихають зірки .
Той срібний пил спускається на ружі,
І мерехтять червоні пелюстки.
Стою. Мовчу, молитва безсловесна,
Звучить в повітрі, в серці і в душі.
Спасибі Боже , за прекрасні весни.
За красне літо, ружі і вірші!
