Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?
Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"
Думки сумні, мов дзеркало брудне.
Моє страждання - кинуті тюльпани,
Твоя мандрівка - пошуки весни.
Розлука все завісила туманом,
"Нічого" - обіцянка сивини.
Болить у володіннях порожнечі
Душа моя, яка збирає речі.
