Там, де пульсують зоряні тумани,
Ми пройдемо увесь Чумацький Шлях.
Затягнуться розлук глибокі рани,
Затихне у душі і біль, і страх.
Нас не розлучать чорні діри й пустка,
Засяємо ми світлом у пітьмі.
Цей всесвіт — наче квіточки пелюстка,
Що розцвіла для нас у цій зимі.
І хай зникають виміри і дати,
Чи гаснуть зорі в чорній далині —
Тебе за руку буду я тримати,
Поки твій промінь світить у мені.
