Йшов в атаку боєць, думок не було про смерть.
Строк лукавий... Припав грудьми до сирої землі.
Груди приросли до тверді холодної вмент,
А щока солодко торкнулося грунту риллі.
Хвиля повітря налито в мить занеміла
І зробилася розгубленим згустком у часі.
Рухом таємним обволікає тьма тіло -
Безчутливе людське... Вбивство -це злочинний засіб.
Пам'ять зникає і мозок без розуміння
І не чуючи вибухів, взагалі - нічого.
Сном глибоким захлестнуло безсновидіння.
Воїн спить... Ніхто не розбудить його, крім Бога!
