Я хОчу знОву бАчити тебЕ:
ВесЕлою й легкОю, як хмарИнка!
Ту дІвчину - красУню ,ой лелЕ,
НемОв би, прОмінь сОнця, що картИнка!
І я стоЮ ,ненАче, увіснІ,
ДивлЮся, і не мОжу надивИтись,
Що дОля дарувАла це менІ,
ЯкОму бОгу мАю я молИтись?
ЗійшлА, мов з нЕба, з Ясної зорІ?
Чи з пІнних вод із лАгідного мОря?
Чи Янголом ти ствОрена в росІ?
НенАче блИскавка, це мОя дОля!
БувАєш, нАче, сОнечка теплО,
БувАєш парадОксом незбагнЕнним,
АлЕ усЕ навкОло завмерлО,
Бо лиш тобОю нИні став натхнЕнним!
