- Я принесу Вам світло...
- Що Ви, мені не треба!..
Сильні пориви вітру
Тільки лоскочуть небо.
Вічні потоки гасу
Ллються в мою лампаду,
Із висоти Парнасу
Іскри – від зорепаду...
Щирих прихильниць коло
В серці вогонь тримає...
Не оступлюсь ніколи,
Вірну дорогу маю.
- Тільки мені дозвольте
Роль колоска із жита...
Не потривожу вольти,
Хочу лише дружити.
В зовнішній світ нірвани
Не проганяйте друга...
Мовчки кричить "осанна!"
Зайва моя напруга...
Хай оберегом чистим
Будуть надійні клеми.
Не пропускайте іскри,
Ті, що ідуть від мене.
Не потривожу словом
Ваших основ пенати.
Дайте доступну мову –
Ці береги єднати.
Вільних сполук озерця
Мають свій шлях в природі...
Віддане щире серце
Стане колись в нагоді.
Буду Ваш світ плекати
З трепетом я віднині.
Ніжність долає ґрати
Світлом від берегині.
24.12.25
