Якби б у мене було слово,
це може бути навіть подарунок
Промовив би його мабуть
(чи може промурливість ще відбулась?)
З тих пір як океани обізлилися
на сушу, з тих пір коли вилазили чорти
на землю із води
з тих під прадавних
і у де-чому прекрасних
з тих пір з'явилася прекрасна ти
У піні хвиль,
Ні звідки і в ніку́ди
Для смертного узріти -- лише мить
а для бесмертної -- турботи і тривоги
Твої турботи неосяжні
Твої мило́ти -- хвиля з пляжем
Осяяння, кохання, сіль і сажа
І щоб із ранку й до зорі
Наві́чно
