Моя ріка життя тече,
Як сонця жар пече,
Коли мороз украй січе,
Але не утече
Вона від мене раптом вмить
Ні на єдину мить,
Допоки серце стукотить,
Допоки буду жить.
Моя ріка життя одна,
Як і твоя. Вона
Тому й чудова, чарівна,
Неначебто весна,
Буяє цілі ночі й дні
Десь глибоко в мені,
Всі думи й почуття сумні
Спаливши, як вогні,
Вщент, повністю, цілком, дотла,
Щоб світлою була
У мене доля, щоб цвіла.
З народження текла,
Тече й тектиме в майбуття
Моя ріка життя
Під серденька мого биття
І вже без вороття.
Моя ріка життя пливе,
Допоки ще живе
У грудях серденько живе,
Допоки не спливе
Його час у єдину мить,
Яку вже зупинить
Не вдасться аж ніяк умить,
Коли порветься нить
Життя. Моя ріка життя
Щомить із небуття
Тече у майбуття
Як світ цей, як буття.
Євген Ковальчук, 07. 12. 2021
