Були часи веселі у дитинстві,
Коли санчата з гірки нас везли…
І снігурі на гілках, мов намисто,
А ми ліпили й кидали сніжки...
Як ми на ковзанку усі ходили,
І не одні протерли там штани...
Тоді здавалось нам, що маєм крила,
Що ми підкоримо усі світи…
Тоді нас не лякали буревії,
І не могли спинити наш політ...
І ми щасливі, сповнені надії,
На крилах мрій своїх летіли в світ...
Та швидко час біжить, мов стрімка річка,
І ми усі дорослі стали враз…
І час від часу згадуємо зрідка,
Як то було колись, немов якраз…
Анатолій Розумний
19.12.2025
