Давай просто з тобою помовчим,
Говорити не будемо зовсім.
Більш нема для розмов цих причин,
Ми з тобою, як літо і осінь.
Я хотіла з тобою говорити,
А ти просто не слухав мене.
Я чекала, кричала крізь болі...
Знов надіялась, що скоро мине.
Де поділось тепло поміж нами?
Замерзаю, а серце горить...
Я ж з тобою життя обпікалась,
А ти просто навчив не любить...
Розставляю між нас знову коми,
А хотілось поставить крапки.
Я чекала, ти знову приходив
Й знов слова зодягав у лапки.
Знаю - просто так сліпо кохала,
Гріла в серці надію живу.
Я роками з тобою лиш вмирала,
Віддававши тобі себе всю.
Я ж багато у тебе й не просила,
Просто трішки уваги, любові й тепла.
Ти сміявся:"Нам вже не по п'ятнадцять"...
А я просто згорала до тла.
Ці слова ти читати не будеш,
Їх тобі не потрібно читать.
Я ж кричала, просила...та всюди...
Тільки холод мене обіймав.
