(рондо)
Не плачу… І давно уже. Обачна.
Та в перехожих впізнаю, одначе,
Тебе… Поміж розкаянь і терзань
У снах перетинаю наш вокзал –
В задусі … чи озоновій нестачі.
Давно без докорів, обвинувачень,
Рокам не повернути час назад,
Хоч завчено напам'ять, що казав –
Не плачу.
Слабини всі по-іншому я бачу,
Життєва мудрість вигнала юначе.
Перед очима – люд, станційний зал,
У віях дощ. Ні, не моя сльоза!
Не плачу...
