САЛЬВАДОРЕ!
Я ЗУСТРІТИСЯ РАДИЙ З ТОБОЮ,
ПРИСІДАЙ ТУТ НА ЛАВУ, МІЙ ДРУГ.
Я НУДЬГУЮ ЗА ШУМОМ ПРИБОЮ,
Я ЖУРЮСЯ ЗА ЛІТОМ ЗИМОЮ,
Я ЗАБУВ, ЯК ТАМ МОРЕ НА СЛУХ.
САЛЬВАДОРЕ!
Я Б ЗАМОВИВ У ТЕБЕ КАРТИНУ —
ПРО ДИВНЕ НІЧНЕ СНОВИДІННЯ,
ПРО ДИТИНСТВО МОЄ, ПРО РОДИНУ,
ПРО ДРУЖИНУ МОЮ І КАЛИНУ,
І ГОРДЕ КАРПАТСЬКЕ КОРІННЯ.
САЛЬВАДОРЕ!
ТИ ПОЛЮБИВ БИ НАШ ДІДЖИТАЛ-ЧАС,
ТИ Б КИДАВ У ЖАР ЖУРНАЛІСТІВ,
ТИ ЗАКОХАВСЯ Б В У ДИКИЙ ДОНБАС,
ТИ ХЛІБ БИ НАШ ЇВ І ПИВ БИ НАШ КВАС,
ТИ ЛАЯВ БИ ПОСТ-МОДЕРНІСТІВ.
САЛЬВАДОРЕ!
ГОДІ НАМ СЛІВ — ЗБИРАЙСЯ ДО ЛЬВОВА,
ПРИХОПИ ІЗ СОБОЮ КАРТИН,
ТУТ, В РАЮ УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА,
ДЕ ЧАРУЄ ШЕВЧЕНКОВА МОВА,
ТИ БИ СТАВ УКРАЇНЕЦЬ-РУСИН.
