Вдосвіта бабуся Фенька
Від порогу і до тину
Відкидає сніг швиденько,
Щоб заїхала машина.
Молода сусідка Люся
З відром вийшла до криниці:
-Я оце на вас дивлюся,
Думаю, чи мені сниться?
Вчора звечора вмирали,
Заповіт доньці лишили,
А сьогодні рано встали,
Де взялися у вас сили?
-Та яка там в мене сила? –
Баба Фенька ледь не плаче,-
Так серденько прихопило,
Та ще й тиск невпинно скаче.
Відібрало праву ногу,
І болячка влізла в очі,
То швидку я допомогу
Викликала ще із ночі.
Кажуть, будуть за годину:
Щоб під’їхали до хати,
Поспішаю я, дитино,
Кучугури всі прибрати.
Може, скажуть, щоб лежала,
Поки з’явиться та сила,
То я в хаті вже прибрала
Й на день їсти наварила!
найгірша ситуація в рідній хаті краща за перебування в домах для літніх людей
гуртожиток можна терпіти за молодості
а коли приходять роки старості
хочеться спокою а не гармидеру
респект за гарну оповідку про бабусю
Христос Воскрес!
Воїстину Воскрес!
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Володю, за такий правильний коментар! Гарного Вам Великодня, миру, злагоди і Божої благодаті Вам і всій Вашій родині!
Щиро дякую, Світланочко, за вітання і коментар! Смачної Вам паски, миру, злагоди і Божої благодаті!
