"...У цьому полі, синьому, як льон,
Супроти тебе - сто тебе супроти..."
(С)Василь Стус
Усе життя - велике синє поле,
Крізь поле це дорога непроста
Кладе мовчання у сухі вуста,
Тут пісня не лунатиме ніколи,
Лише відлуння, сповнене крамоли!
Здається, все прожите - тільки сон...
Стоїть жури ворожий батальйон,
Засохли польові яскраві квіти,
І ні душі... Спитати б, як дожити
У цьому полі, синьому, як льон.
А як важливо прочитати знак,
Що доля подає нам красномовно!
Рядки любовні - зовсім не любовні,
Втрачає голос черговий співак,
Радіють легіони посіпак
Та слуг багатоликої підлоти.
Зустрічний! Я прошу: зізнайся, хто ти!
Позаду - тільки спалені мости.
О, бранцю честі! Буде так завжди -
Супроти тебе - сто тебе супроти!