З неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
Аж допоки її не стане.
І останній злетить за мрякою
В сухотрав'я, дощами пране,
Сокурини листок заплаканий,
Ніби залишок порцеляни.
А на чорному плеса крепові
У шитві біло ляже крига.
І вітри заспівають реквієм
Згаслій осені яснотихій.