Цей грішний світ ,летить у прірву, в безодню,
Ніхто не може його зупинити.
Воює лихий в пятницю великодню ,
Голодного небачить дядя ситий.
О, Скільки тре віддати на плаху життів!
скільки пролити, ще людської крові.
Щоб зійшло сонце миру для наших синів,
Зєднатись в родину, в храмі любові.
А у моєму краю , йде жорстока війна,
Горить в полум*ї земля під ногами.
Наш корабель **Україна** тоне до дна,
О боже, спаси, змилуйся над нами!
Понівечені долі, біль, відчай і страх,
Брат,в брата холоднокровно стріляє,
Під завалами у згарищах - один жах,
лихий наші землі нагло займає.
Трясеться від зриву, ракетів дитина,
Лиходій розколов навпіл небо.
З коріння вирвані дуби і калина,
Крила обпік у пеклі війни лебідь.
Світе , почуй мого роду - страждання, біль!.
Спини антихриста, цю кляту війну!
Без хати , мерзне сирота у заметіль,
Платить за свободу, дорогу ціну.
ID:
1072301
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Драматичний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 17.11.2026 00:25:00
© дата внесення змiн: 17.11.2026 00:25:24
автор: Чайківчанка
Вкажіть причину вашої скарги
|