Життєвий досвід завжди в дорозі.
Приходить з часом, як пізня осінь.
Приходить часто холодним снігом.
І лише зрідка приходить сміхом.
А ми, буває, що й вередуємо,
чогось не бачимо та не чуємо,
допоки раптом прозріння сяйво
покаже те, що було звичайно, —
десь там далеко нас не торкалось,
та враз змінилось і з нами сталось.
Такі уроки для всіх бувають,
але відразу не всіх навчають.
Бо люди різні, в них різні долі.
Комусь урок — і уже доволі.
А хтось науки не розуміє,
життя іде, він уже сивіє...
Тому і кажуть, не завжди старість —
то справжня мудрість і тиха радість.
Буває, старість сама приходить,
а її досвід десь в світі ходить...