Мене чомусь покинула тут Муза,
Творити вже нічого й не стараюсь,
Душа і рима так давно не дружать,
В чужих Поезіях, читаючи, кохаюсь.
Чому так сталось не скажу я, друзі,
В душі заклякла та страшна зима,
І лише смерть навколо, без ілюзій,
Жаль, місця Музі в цій біді нема.
Печаль і сльози часті гості в домі,
Рятують молитвИ в безсонні ночі,
Виють сирени як нічні фантоми,
Чиєсь життя, знаю, забрати хочуть.
Гріх признаватись, що зникає віра,
Стало багато горя, сліз та смерті,
І якщо Бог не спинить цього звіра,
Якими можуть бути наші жертви...
Не осудіть, що змовкло моє Слово,
Душа і серце рветься як шматтЯ,
З поезіями я б вернулась знову,
Писала б про найвищі почуття...
Галина Грицина.
ID:
1072283
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 16.11.2026 19:01:22
© дата внесення змiн: 16.11.2026 19:02:06
автор: синяк
Вкажіть причину вашої скарги
|