Ти знаєш, мамо, падав сніг...
Була зима... зима.
На скронях танув тонкий лід...
Я є, тебе - нема.
В той день, коли родилась я,
Була ти ще жива,
А зараз вітер, заметіль.
Нема тебе, нема.
Роки покрили біль і сум,
Та в серці самота.
Я пам'ятаю - рідний дім
Був сповнений тепла.
Нема куди тепер прийти -
Зруйнована стіна.
На небо ангел полетів...
На небі два крила.
За обрій плине час гіркий,
Без тебе - сирота.
Біль за тобою мовчазний,
Десь втратились слова.
На скроні падав білий сніг,
Не повернуть літа.
Мій рідний дім мене беріг.
Нема його, нема.