ПОКИНУТА


Мене  чомусь  покинула  тут  Муза,
Творити  вже  нічого  й  не  стараюсь,
Душа  і  рима  так  давно  не  дружать,
В  чужих  Поезіях,  читаючи,  кохаюсь.

Чому  так  сталось  не  скажу  я,  друзі,
В  душі  заклякла  та  страшна  зима,
І  лише  смерть  навколо,  без  ілюзій,
Жаль,  місця  Музі  в  цій  біді  нема.

Печаль  і  сльози  часті  гості  в  домі,
Рятують  молитвИ  в  безсонні  ночі,
Виють  сирени  як  нічні  фантоми,
Чиєсь  життя,  знаю,  забрати  хочуть.

Гріх  признаватись,  що  зникає  віра,
Стало  багато  горя,  сліз  та  смерті,
І  якщо  Бог  не  спинить  цього  звіра,
Якими  можуть  бути  наші  жертви...

Не  осудіть,  що  змовкло  моє  Слово,
Душа  і  серце  рветься  як  шматтЯ,
З  поезіями  я    б  вернулась  знову,
Писала  б  про  найвищі  почуття...
Галина  Грицина.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072283
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2026
автор: синяк