Святий і в злодії святого лиш побачить,
А злодій І святому злодія теж вбачить.
Свій свого взнає в натовпі, й зрадіє,
Тож кожен від обставин й скрути діє.
А щож примусило невігласа рудого,
Назвати другом варвара другого?
Йому іти назустріч і радіти,
Від рук того в нас гинуть і старі і діти.
Чи Світ геть зовсім з розуму звихнувся,
Чи Людяності вже кінець відбувся.
Що вбивць, катів, нікчем щей на Олімп підносять,
На форуми запрошують й над світом преподносять.