Трояндове літо... Якби ж не війна.
Колір троянди — як колір вина.
Одні — як «Просеко», другі — як «Мерло».
Палітра для вин — кришталь або скло.
Безліч відтінків у тих і у тих.
Троянди — дарунок душі для усіх.
Коли почуття промовляють без слів,
А кожен відтінок — це інший мотив.
«Вино — радість серця і радість душі», —
Філософ колись так сказав у вірші.
Вино — це емоції, стиль і краса,
Мистецтво, де сонце, земля та лоза.
Хтось садить троянди, хтось робить вино,
Шампань чи гранат — колір тут все одно.
Щоб вигнати смуток чи змити турботу,
Вина можна келих із другом в суботу.
Посидіти разом, серцями торкатись,
Про щось говорити чи просто всміхатись.
А, може, мовчати... Це теж є важливо,
Мовчати про спільне — буває як диво.
І тиша ця гріє, мов теплі обійми,
Коли проглядаєш старі кінофільми,
Коли сам на сам із думками буваєш —
Малюєш, чи пишеш, чи книгу читаєш.
Як пахнуть троянди!.. Хоч поряд війна.
Та війни не вічні — скінчиться й вона.
А запах троянд, чи вино молоде —
Це вічна краса, що крізь час проведе.