Як же я радію
Дивній цій порі –
Літу! Сонце гріє,
Що сія вгорі.
Квіти розцвітають
Гарні й запашні.
Ріки протікають.
Фрукти нам смачні
Матінка-природа
Щедро всім дає
Й овочі з городу,
Що при хаті є.
В небесах літають
Різнії пташки,
Пісеньки співають
Дзвінко й залюбки.
Травоньки зелені
В лузі гомонять.
Листячка на клені
Тихо тріпотять.
Все цвіте, буяє
Пишно навкруги
Й серце наповняє
Щастям без ваги*.
Серденько щасливе,
А із ним й душа
Квітне чарівливо.
Їх обох втіша
Диво-красотою
Літо чарівне,
Також – теплотою
Сонця. Хай мине
Все воно в нас згодом,
Та за рік ми всі
Стрінем знов з приходом
Літо у красі.
*Вага – тут заст. Вагання.
Євген Ковальчук, 01. 07. 2022