"...Насторожені думи летять, як туман..."
(С) Микола Вінграновський
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких оман,
Жодних загадок більше не буде ніколи.
Чи потрібна ця правда, жорстока та гола?
Насторожені думи летять, як туман.