Ці сірі пасма хмар і золоті доріжки
Устелені листоччям золотим
Цей гіркий листопад
І дощ такий невтішний
І вдалині затихший грім
Мовчать мені про сни
Про мрії нездійсненні
Про тих кого ніде вже не не зустріть
Й зачаєність дерев що сторожать узбіччя
І крон оголених що їм вже не горіть
У спеці цього дня бо холод біль тамує
Відновлення природи і душі
Ти осінь як молитва що нею заспокоїть
Нас Бог минати не спіши
2026