(Гумореска. Паста Паккері) Із кулінарно-італійських батьківщин
Сусід – у мантіях куха́рських повернувся.
Й давай Ск’яффо́ні*, пасту тру́бчу, на почин,
Розвихваляти, як рецепт богів і люксу
Але́, слухач якраз до паст «Пакке́рі» - на гора́
Із чану макаро́нки гріб, як воду свердлови́нну,
Аж розійшовсь! Й злетів на гостя - крякати качино:
--У мене й дід любив Пакке́рі, й батько й брат.
Їх нагороджували ними, їх дружини, безупинно!
А ти – шуруй у свій Неаполь макаронний.
Ато, і ляпаса отримаєш законного.
--Ах, ляпаса? Чи знаєш сам: твої Паккері -
Таки́ і означають «ляпаси», без черги!
Якими й частували твого діда, й тебе, й батька!
Скажи, тебе – гарячими, по лику, жінка ляпала?
Й двобічні ляпаси - у танець Тарантелу*
Зайшлися так, що й макарони мили стелі.
Бо і Пакке́рі і Ск’яффо́ні, й дзво́нний ляпас -
Одна і та, весела смакотинка-паста.
10.11.2026р.
*Ск’яффоні, Пакке́рі – одна й та ж італійська смачнюча паста у вигляді дуже величезних, широкі та гладких трубочок. Має дві назви через різні діалекти італійської і неаполітанської говірки: ляпас і дзвінкий ляпас.
*Тарантела (Tarantella) — найвідоміший у світі італійський вихорний і запальний танець. За легендою, його шалений темп і безперервні обертання виникли як спосіб вилікуватися від божевілля, спричиненого укусом павука тарантула (людина мала танцювати до знемоги, щоб вигнати отруту). Класичною вважається Неаполітанська тарантела.