Я так чекав на сонце!
І ось, воно прийшло
Уже. Невже не сон це?
Ні. Лагідне тепло
Його я відчуваю
Усім своїм єством.
О, сонце так кохаю
Я! Із його теплом,
Що ніжно зігріває,
Як матінка дитя,
Лиш щастя відчуває
В мені душа моя,
А з ним і серце. Ллється
Воно в нім, річка мов,
І весело сміється
Лиш серце знов і знов,
Немов мала дитина,
Неначе немовля.
Щаслива я людина.
Навколо вся земля
Так гарно розквітає,
Препишно так цвіте,
Бо в небесах палає
Та гріє золоте
І лагідне те сонце,
Що промені пуска
Крізь неба синь-віконце,
Як воду зі струмка.
Ці промені торкають
Навкруг усе живе
І ніжно зігрівають.
Усе живе живе
І сонцю лиш радіє,
Немовби немовля.
Навкруг цвіте-буйніє
Вся матінка-земля.
Євген Ковальчук, 04. 07. 2022