Любити не забракне в мене сили (від імені чоловіка)
Боюсь тебе побачити ще раз,
Бо закохатись зможу ненароком,
А так хотілось, хоча б кілька фраз
Та чи на мить порушить тишу кроком.
Слова ховаю, почуття свої,
Далеко десь за межі свого краю,
Я знаю, непотрібно це тобі,
Та я не зрозуміло щось чекаю.
Повір мені, це вперше у житті,
Пірнути з головою до нестями,
Шукати, хоча б образ, очі ті,
Виходить не герой твого роману.
Про це тобі ніколи не скажу,
Все буде в серці у моєму жити,
Щоби в думках найкращу ту зорю́
Хотілося б ві сні, хоч зупинити.
Тож на відвертість вже забракло слів,
Та й зрозуміло, все це неможливо,
Дарма, що я злетіть у вись не зміг,
Любити не забракне в мене сили.