"...Не зляка ні страждання, ні горе, ні смерть..."
(С)Леся Українка
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спаплюжений вщерть,
Сміх дзвінкий, як у дівчинки, - виклик образам...
Мій крихкий, світлий сон, у якому ми разом,
Не зляка ні страждання, ні горе, ні смерть.