Оксамитовий сезон — ніжність,
перед холодом зими — ласка.
І сум’яття почуттів, сніжність
хвиля змиє й поверне в казку.
Починаєш знову вірити в диво,
забуваєш про дорослі турботи.
Дуже стримано й неквапливо
линуть дні — стишив час обороти.
Тихий спокій він душі повертає,
сни дарує ясні й кольорові.
Час зі мною разом зустрічає
темні ночі й години ранкові.
Ще дає насолоду відчути
ту безпечну дитячу пору,
де так просто щасливим бути,
й завжди мати чиюсь опору.
В час, коли затихає літо,
бути тут, де безмежне море,
вільно дихати та радіти —
те, що смуток всякий поборе.