Любити не забракне в мене сили (від імені чоловіка)

Боюсь  тебе  побачити  ще  раз,
Бо  закохатись  зможу  ненароком,
А  так  хотілось,  хоча  б  кілька  фраз
Та  чи  на  мить  порушить  тишу  кроком.

Слова  ховаю,  почуття  свої,
Далеко  десь  за  межі  свого  краю,
Я  знаю,  непотрібно  це  тобі,
Та  я  не  зрозуміло  щось  чекаю.

Повір  мені,  це  вперше  у  житті,
Пірнути  з  головою  до  нестями,
Шукати,  хоча  б    образ,  очі  ті,
Виходить  не  герой  твого  роману.

Про  це  тобі  ніколи  не  скажу,
Все  буде  в  серці  у  моєму  жити,
Щоби  в  думках  найкращу  ту  зорю́
Хотілося  б  ві  сні,  хоч  зупинити.

Тож  на  відвертість  вже  забракло  слів,
Та  й  зрозуміло,  все  це  неможливо,
Дарма,  що  я  злетіть  у  вись  не  зміг,
Любити  не  забракне  в  мене  сили.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072529
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2026
автор: Наталі Косенко - Пурик