"МИстецтву
инакшості
хвала !.." -
аПЛОДУвали
йому
леЛІТки
"ь"...
СОНце
ЕКСПЕРименТу
малювало
ескізи,
наче
креслЯР -
обРІЙ
сЛОВами
ТОНенькими...
рядки
атмосферно
човгали...
"есесесер"
наТКНУлося...
идол
йосиф,
спОХмурнівши,
обвів
"НЕТ".
"Поезія повинна кидатися людям ув очі та кричати вулицями " - вважав Михайль... Епатаж і динаміка літературного процесу - це був стрижень його сміливих творчих експериментів. Здається, поет першим відкрив гудзики - зорі у неосяжному всесвіті дивного на той час верлібру. Через такі пошуки Семенка називають батьком українського футуризму, бо саме він у десяті роки минулого століття заклав грунт, на якому пізніше виник вільний вірш.
А потім був вир різноманітних подій. Натхненний митець пробує створити футуристичну організацію "Фламінго" та альманах "Повстання". І нарешті у 1927 році - "Нова генерація" та однойменний журнал, якому вдалося стати справді періодичним (виходив до 1930 року), об'єднавши навколо себе прогресивних літераторів й художників.
А ще - настійливо радив перебиратися усім, хто відчуває потребу творити щось нове, до міст, де б'ється справжній пульс модерного життя.
В 1929-му цікавий до всього незвіданого автор їде в передгітлерівський Берлін, що підштовхує згодом до створення ним циклу поезії і поеми "Німеччина".
З 1933-го входив до редакції "Літературної України", а в1934-му одним із перших ввійшов до складу Спілки письменників України. Був у числі учасників першого з'їзду радянських письменників України.
Було усього дуже багато. Далі - безглузді звинувачення у підриві радянської влади, арешт і фатальна трагічна розв'язка тієї кривавої епохи сталінізму. Згадали про самобутнього талановитого поета аж у 1985 році , коли почалася перебудова і гласність в країні тотального мороку диктатури комуністів, видавши збірку "У бібліотеці поета" (видавництво "радянський письменник").
Початківці чи вже сформовані літератори пробують себе у верлібрі доволі часто, навіть не задумуючись, що першовідкривачем цього поетичного напрямку є вічний бунтар, руйнівник усіляких класичних канонів, рамок, догм, котрі сковують думку чи простір, Михайло Васильович Семенко родом з Полтавщини.