Я закрила тихо мовчки двері ,
Злетіла журавкою в чужі світи.
лишаю слід на білім папері ,
Той рай , у якому була я і ти.
Я не дозволю себе топтати,
І Вітром рвати із душі пелюстки.
Щоб у самоті сонце стрічати,
Марнувати у тузі свої роки.
Я не хочу в*янути від грози ,
Під дощами ,як у саду вишні цвіт .
Мерзнути від лютих зим в морози ,
І Крізь гіркі сльози дивитись на цей світ .
Я хочу тримати щастя в руках,
стрічать сонце у вікні на світанні.
В танці кружляти наче білий птах,
Тонути у твох обіймах в коханні.
Я хочу впевнено йти у завтра,
не боятись в заметіль крутих доріг.
Горіти у почуттях , як ватра-
Не боятись, коли впаде перший сніг.
Я так хочу світитись від щастя,
дихать повітря з тобою в унісон.
Приймати любов наче причастя,
Злетіли у парі у казковий сон.
Не знаю , що там за поворотом,
Яка карта ляже у руки мої.
Як сонце зайде за горизонтом,
То прийду я зіркою у сни твої.