Я ХОЧУ ВПЕВНЕННО ІТИ У ЗАВТРА

Я  закрила  тихо  мовчки  двері  ,
Злетіла  журавкою  в  чужі  світи.
лишаю  слід  на  білім  папері  ,
 Той  рай  ,  у  якому  була  я  і  ти.

Я  не  дозволю  себе  топтати,
І  Вітром  рвати  із  душі  пелюстки.
Щоб  у  самоті  сонце  стрічати,
Марнувати  у  тузі  свої  роки.  

Я  не  хочу  в*янути  від  грози  ,
Під  дощами  ,як  у    саду  вишні  цвіт  .
Мерзнути  від  лютих  зим  в  морози  ,
І  Крізь  гіркі  сльози  дивитись  на  цей  світ  .

Я  хочу  тримати  щастя  в  руках,
стрічать  сонце  у  вікні  на  світанні.
В  танці  кружляти  наче  білий  птах,
Тонути  у  твох  обіймах  в  коханні.

Я  хочу  впевнено    йти  у  завтра,
не  боятись  в  заметіль  крутих  доріг.
Горіти  у  почуттях  ,  як  ватра-
Не  боятись,  коли  впаде  перший  сніг.

Я  так  хочу  світитись  від  щастя,
дихать  повітря  з  тобою  в  унісон.
Приймати  любов  наче  причастя,
Злетіли  у  парі  у  казковий  сон.

Не  знаю  ,  що  там  за  поворотом,
Яка  карта  ляже  у  руки  мої.  
Як  сонце  зайде  за  горизонтом,  
То  прийду  я  зіркою  у  сни  твої.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072546
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2026
автор: Чайківчанка