ВПІЙМАЙ мене, як лист осінній,
Як промінь сонця ізгори…
Як шепіт трав внизу долини,
Як відблиск нашої зорі.
ЗНАЙДИ між вчора і сьогодні,
Між тихих спогадів і снів,
Де почуття такі бездонні,
Їх і осінній дощ не змив.
ПОЧУЙ мене у вирі ночі,
Де зорі падають до ніг,
Де губи так сказати хочуть
Те, що сховати час не зміг.
ВІДЧУЙ, коли душа безкрая
Летить назустріч почуттям,
Коли любов і не питає,
Чи є дорога вороття.
КОХАЙ мене, коли світанок
Розбудить сонце на плечі,
Обійми вкутає серпанок,
Щоб знову гріть серця вночі.
ЗГАДАЙ мене між небом й світом,
Де час розгубить всі сліди,
Де я для тебе буду літом
І не боятимусь зими.
ВПІЙМАЙ мене, допоки лину,
Допоки ще в мені весна…
Де щастям кожна є хвилина,
Як в унісон звучать серця.
Л. Таборовець